З усіма трагічними подіями, що зараз вирують в Україні, ми мало не забули привітати з ювілеєм нашого славного родича – Івана Миколайовича Парасюка з Києва!
Рідному братові моєї мами Івану нещодавно виповнилось 70 років! Вуйко Іван є гордістю нашого роду – він доктор технічних наук, професор, член-кореспондент НАН України! Це дуже цікаве досягнення в галузі програмування та інформатики, якщо зважати на те, що він народився тоді, коли не те, що комп’ютерів ще не було, але навіть і телевізора!
Іван Миколайович народився в с.Костенів Перемишлянського району Львівської області. Вчився у школах в Костеневі, Волкові та Перемишлянах. У 1966-му році закінчив механіко-математичний факультет Львівського Університету. З 1967-го року та по сьогодні працює в Інституті Кібернетики у Києві.
В 1973-му році захистив кандидатську дисертацію, у 1990-му – докторську. Автор більше, ніж 130 наукових праць, з них - 3 монографії. В числі учнів - 2 кандидати та 1 доктор наук. Викладач Київського університету ім. Тараса Шевченка, член спеціалізованої ради по захисту кандидатських та докторських дисертацій. Член редколегії журналу «Проблеми програмування» та збірника «Компьютерная математика».
Заслужений діяч науки і техніки, двічі лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, лауреат премії ім. В.М.Глушкова, лауреат премії ім. С.О.Лебедєва.
На жаль, у вуйка Івана зараз свій «майдан», вже скоро рік, як він бореться з важкою хворобою… Але не дивлячись ні на що, ще є порох в порохівницях, він в курсі усіх подій в Україні, дає їм належну аналітичну оцінку та жартує, як в старі добрі часи.
Вуйку Іване, тримайтесь! Never give up!
