Ця подія відбулась ще в серпні 2008-го і була викладена в статті відомого учителя Івана Путила в одній з перемишлянських газет. Враховуючи значущість події - матеріал статті подаю нижче в електронній версії, а оригінал можна переглянути ось тут. Окрім того у фотоальбомі викладаються решта фотографій, на яких ви можете впізнати себе і згадати ті серпневі дні. новини № 7 (70)Зліт роду Парасюків Родина - це найменша і одночасно фундаментальна людська спільнота.Папа Іван Павло II У минулому році побачила світ друга книга моєї краєзнавчої трилогії «Янчин: Під знаменом шляхетності й патріотизму. Світлі постаті роду Луцьких». Подарував її другові, кандидату фізико-мате-матичних наук, доценту Євстахію Миколайовичу Парасюку. Ця книжка спонукала його до пошуку коріння свого славного селянського роду. І результат не забарився. Поступово нагромаджувалися матеріали. На старому цвинтарі в Білці впорядкували могилу-дідуся Євстахія і бабусі Катерини. Встановили величний пам'ятник. Євстахій і Катерина Парасюки мали семеро дітей (Степан, Іван, Марія, Михайло, Текля, Микола, Андрій), які були засновниками семи гілок великого селянського роду. Внуків - 18, правнуків - 37, праправнуків - 60, прапрапра-внуків - 20. Наймолодшому з них Юрчику- 2 місяці. 15 представників славного роду здобули вищу фізико-мате-матичну освіту - ціла династія. В Україні та за її межами широковідомі імена видатних учених-Парасюка Остапа Степановича, доктора фізико-математичних наук, професора, академіка Національної Академії Наук України, Парасюка Ігоря Остаповича, доктора фізико-математичних наук, професора Київського національного університету ім. Т. Шевченка, Парасюка Івана Миколайовича, доктора технічних наук, професора, член-кореспондента НАН України, завідуючого відділом Інституту кібернетики ім. Академіка В. М. Глушкова, заслуженого діяча науки і техніки, двічі лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки, та інших. Мальовниче галицьке село Білка. 12 липня 2008 року. Напрочуд гарна погода. На старому сільському цвинтарі зібралися члени славного роду Парасюків-з Києва, зі Львова, Луцька, Стрия, Перемишлян, Бродів, Костенева, Білки, навіть із Канади (біля 100 чоловік), громадськість села та гості, щоб вшанувати пам'ять родоначальників цього роду - Євстахія і Катерину Парасюків та відвідати дорогі серцю місця. Місцевий парох о. Богдан Тимчишин освятив пам'ятник,'а в церкві відслужив літургію. Сільський Народний дім переповнений. Тут - вчені, службовці, вчителі, лікарі, інженери, хлібороби. Ведеться жвава розмова, ближчають родинні знайомства. В усіх - радісні усмішки на устах. Величне родинне свято. Тиха молитва. Поминальний обід... Ведучий урочистої академії першого зльоту Парасюків-Євстахій Миколайович Парасюк коротко розповів про історію роду. А далі запрошував до виступів представників семи його гілок... 
Нащадки прийшли до пан 'ятиика Євстахію та Катерині Парасюкам 
Отець Богдан Тимчишин освячує пам 'ятник 
Рід Парасюків біля Народного дому: від найстаршого - до молодшого. У своєму виступі автор цих рядків запропонував увіковічни-ти пам'ять академіка Остапа Степановича Парасюка - спорудити йому пам'ятник у рідному селі Білка та назвати одну з вулиць в селі і у Перемишлянах його іменем, що було сприйнято з великою радістю. Вечоріло. Члени великої і славної родини Парасюкіб зі сльозами на очах прощались до наступного зльоту, який має відбутися у 2011 році- з нагоди 90-річчя від дня народження академіка Остапа Степановича Парасюка. Родова пам'ять -дуже делікатна річ. II легко обірвати, мов павутину, і втратити назавжди. Та це у тих, хто живе як перекоти-поле. Рід Парасюків - немов міцний дуб, коріння якого глибоко в землі. Не даймо всохнути родовому корінню і будемо вічні й непереможні. Іван ПУТИЛА, вчитель, м. Перемишляни - с.Білка
|
